Відкриті очі на Політику 2007 в Україні.
Пора вже поглянути на всі ці політичні шоу так як це воно є, а не як нам пробують це представити.
Боротьба технологій на Парламентських Виборах замість ідей, привела до влади тих самих людей, які вже всім давно обридли своїм нічогонеробством для Народу, Ще й не бракує наглості, після розіграних карт проєвропейського та проросійського напрямків, казати бачили очі що купували, а тим, хто проти, відводять роль невизначених пріоритетів. Нібито все одне треба тільки з них вибирати, а насправді, що ті до Європи, що другі до Росії ніякого стратегічного плану не мають-лиш чекають сигналів. По партіям це виглядає так:
«БЮТ»-авторитарна організація, що сильно залежить від популярності однієї людини, продавали місця в партії задля підняття чийогось престижу в відповідному середовищі. Впливу на стратегію і курс БЮТ-у це не мало через авторитарний механізм управління. Імперативний мандат для депутатів місцевих Рад прийнятий спільно з Регіонами є свідченням продовження цього курсу. При чому мало зауважили той факт, що до Рад різних рівнів депутати обирались окремо.
«Наша України»- честолюбні бізнесмени тепер бюрократи-як хотіли зайняти місця тих, що тягли з них гроші так і зайняли. тепер відстоюють це право вдержатись при цих теплих місцях...
«Регіонали»-угрупуваня, що займається політичним кришуванням олігархічних схем обдирання народу, без права на помилування-стережуть непорушність монополії відповідних кланів. Виїхали на амерекано-російських технологах, що вміло розіграли штуку з проросійською орієнтацією.
«Комуністи» основуються на 3%-ому електораті населення України, такі є всюди. Явно виконують волю Москви, виступають проти всього українського-провіряють реакцію українського суспільства на це, потім у пом’якшеній формі, це просувається вже через всю антикризову коаліцію, що значно зобов’язана Кремлю за підтримку.
«Соцпартія»-безідейна партія, яким на всіх начхати, головне для них зберегти свої бізнесові структури недоторканими, представляють себе за великих знавців законодавчих і суспільних справ -а насправді деруть гроші і продаються за хабарі як ніхто інший…Очевидно, що тільки моментами можна найти спільні з народом України, і то як показує досвід, доводити до кінця ці справи як правило ніхто не хоче. Виняток становить хіба що прийняття закону про Голодомор, та й то в дещо дивному вигляді. Інші ж національної ваги питання залишаються без уваги та вважаються другочерговими.
Решта політичних бійок-це за владу. Основне сподобатись усім і очорнити опонента за будь що. І відбувається це все на фоні закріплення Реваншистської влади, яка стала владою поза народом, використавши зраду Мороза.
Через таку політичну ситуацію нашу країну вже давно списали з рахунків реально спроможної вирішити щось держави. І мова навіть не стоїть про викидання нас з участі в загальноєвропейських та світових процесах, що стосуються оборонної, енергетичної та торгівельної безпеки. Це вже як належне сприймається, що найбільшу в центральній Європі державу Україну ніхто до уваги не бере і навіть тоді, коли це напряму її стосується. А мова йде про повну нездатність захищати та вирішувати питання українців, що перебувають закордоном. Вся увага прикута до постійного ділення «дохідних» посад, а справами займатись ніколи.
Про внутрішній ситуацію в країні внаслідок постійних конфліктів між тими, хто закривши очі від щастя, випустив всю владу з рук, але відчувають в собі ще сили, і тими, хто її зараз пробує узаконити повністю під себе, багато розповідати не буду. Забагато песимістичних думок буде. Задля справедливості досить сказати, подивіться на Суди, МВС, МНС, МОУ, МОЗУ,… і слів багато з’явиться та всі нехороші.
Зважаючи на участь у Президентській кампанії тих областей, що скидали з посади оголошеного переможцем Януковича та вимагали покарання за фальсифікації його поплічників, закономірною є теперішня економічна і соціальна давка на ці території. Треба ж якось гроші відбити, що через норовливий гонор майданщиків довелось потратити на Реформу та Соціалістів для повернення у владу. До того ж, згадавши, під яким національними забарвленням відбувалось це протистояння, логічною є і приниження тепер всього українського та його значення для держави Україна переможною русифікованою групою.
Все це дуже гарно видно по звітах виконаної роботи по областях. Наприклад в Західних і Центральних областях України не було відремонтовано за державний кошт жодної школи, а на Лівобережжі сотні, десятки збудовано. Я звісно по радів би за цей регіон, та тільки все це російськомовні заклади освіти… Для кого ж тоді податки з українців збирають, може краще зразу відправляти всіх на навчання в Росію і не тратити лишніх грошей на міністерство з непідходящою назвою України? Можна багато ще такого згадувати по іншим міністерствам, та загалом система зрозуміла-Правобережжя кинуте на самовиживання.
Звісно політичних шоуменів це не зачіпає, в них своє середовище існування, відмінне від всіх інших.
Єдиний кому незручно в тих іграх, це Ющенкові-він ворогів полюбив, своїх покарав за нерозумність, от тепер в нього всі все забирають, а йому нікуди й звернутись… А всім решта учасникам «Політичного двору» добре-вони себе не обділять, а не обділятись є з чого-Бюджет України. Та тільки хвилюються інколи, чи часом не забагато вже придавили народ, забравши в нього всі можливості створити нормальні умови життя. Та на цей випадок є маріонеткові суди, прокуратура, міліція і неміліція, медіа та саме головне гроші, яких в народу нема, а в них є… І байдуже їм, що там теж люди з недепутатів служать, бо підпанків завжди хватало в будь-які часи. Своїми постійним нехтуванням інтересів народу та бажання його вчити як жити та працювати для і на них політ-бізнесмени майже повністю зруйнували довіру до європейських демократичних моделей управління державою. Так, зараз потрібні радикальніші і жорсткіші моделі управління державою, щоб вивести її хоч приблизно до рівня Європи. Та є проблемка, як привести до влади тих, хто справді представлятиме інтереси Народу України?
Я не буду спорити, що для когось це добре, розумію, багато хто заробляє гроші на політиці. Та не бачу також ніякого добра для України в цілому від цих веселих політичних баталій. Як в цьому нас постійно переконують, кажучи, що це нормально для розвинутих країн. Може вони і в розвинутій країні живуть Аля-Банкова, та решта носить назву Україна зі своїми реаліями розвитку.
І якщо не хочуть звертати уваги на це, то так само і їм аукнеться…Для скептиків зауважу: Підходящого часу, щоб скинути чергове ярмо з Народу не буває! Завжди здаватиметься, що є кращий час, але виникають все нові обставини і знов те саме…
Що ж, може все, що викладено вище-це і не весела стаття, та це реальність, і не циркова як для політичних шоуменів, а життєва для простих людей. Але завжди краще бачити і знати, що діється, а не купуватись на опозиційну рекламу та владну монополію, і потім зі здивованням відчувати наслідки на собі. То ж, відкриймо свої очі та не боячись погляньмо на них, не на Сонце ж дивимось…
Українці. Не даймо себе знов обманути та втрати шанс на кращу долю-вірте, наш час таки настане!
Оригінал статті опубліковано у «Вільній Україні»:
http://www.freeukraine.com/2007/02/27/vidkriti-ochi-na-politiku-2007-v-ukrajini/